І А Б В Г З К Л Н О П Р С Т Х Ч 
ЛІТЕРИ И ТА І В ІНШОМОВНИХ ЗАГАЛЬНИХ НАЗВАХ
Чинний Український правопис (Київ, 1997, с. 101) до правила про правопис літери і в іншомовних словах подає такий виняток до правила «дев'ятки»: «З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство тощо». роте сучасний Орфографічний словник української мови (Київ, 1999) подає як нормативні архієпископ, архієрей, архімандрит, клір, клірик та ін. з літерою і відповідно до правила «дев'ятки». Історія функціонування іншомовної релігійної лексики відображена в українських лексикографічних та правописних джерелах: 1. Словник за ред. Б. Грінченка фіксує архимандрит, архирей, архистратиг, митра, але єпітимія, єпітрахиль; 2. Правописний словник Г. Голоскевича (1930 р.) подає тільки архидиякон, архиєпископ, архиєрей / архирей з приміткою: «У давніх грецьких запозиченнях через церковнослов'янську мову пишемо грецький приросток архи, а не архі»1. Той же словник, однак, реєструє клір, епітимія, але єпископ, єпископство. Найновіші дослідження схиляються до відновлення написання релігійної лексики, запозиченої з грецької мови, через літеру и. Проф. В. Німчук зауважує, що запозичені лексеми, вживані в церковній сфері, «ввійшли в українську мову дуже давно, добре адаптувалися до нашої фонетичної системи», і в них природно писати и: алилуя, єпископ, єпитрахиль, каноник, прокимен та ін.2. Богословська література останніх років ілюструє активний ужиток форм з и: архиєрейський, архипастирський3; архиєпископ, архимандрит, архистратиг4, клир5; архиєпископ, архиєпархія, архимандрит, клирик, клир6; прокимен (-имна)7. Рекомендація ІБТП Зважаючи на історичні та сучасні рекомендації щодо написання и - і в запозиченій релігійній лексиці, ІБТП ставить правопис окремих неуніфікованих ще запозичень у контекст давно сформованої правописної традиції: Пишемо з -и- // Пишемо з -і- архидиякон // антимінс архиєпархія // балдахін архиєпископ // хіротесія архиєрей // хіротонія архимандрит // архистратиг // гимнографія // дикирій // єпитимія // єпитрахиль // киворій // клир // клирик // клирос // митра // митрофорний // параклис // прокимен // трикирій // 1 Г. Голоскевич. Правописний словник. Нью-Йорк 1962, с. 12. 2 Пор. В. В. Німчук. Проблеми українського правопису в ХХ ст. // Український правопис (проєкт найновішої редакції). Київ 1999, с. 317. 3 Патріарх Філарет. Проповіді, т. 1 / Ред. О. Вакуленко. Київ 1999, с. 24 і 38. 4 Наша віра, ч. 2, 1997. 5 Наша віра, ч. 10, 1997. 6 Богословія, т. 58, 1999, с. 62-64. 7 Молитвослов. Київ (УАПЦ) 1995; Молитовник. Київ (УПЦ КП) 1999.

Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів)  2018

← ЛІТЕРИ Г ТА Ґ У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯЛІТУРГІЙНИЙ →

T: 0.054321058 M: 6 D: 0