ПОКЛОНІННЯ ПОЧИТАННЯ ВШАНУВАННЯ

Після подолання іконоборчої кризи в Церкві з'явилося розуміння, що в богословській літературі потрібно чітко розрізнити шану, яку віддаємо єдиному Богові, і ту, яку віддаємо Богородиці, святим та святим предметам (іконам, мощам і т. ін.). Важливість цього розрізнення видно з того, що його застосовують у всіх найважливіших соборових постулатах про рівність Божих Осіб у Пресвятій Тройці рівнопоклонимі), про місце Богородиці й святих у нашому літургійному житті, про правильне розуміння значення ікон і т. д. Хоч ці два поняття строго розрізняли в грецькій і латинській мовах (λατρεία / δουλεία, adoratio / veneratio) та в інших сучасних мовах, у церковнослов'янській мові це розрізнення з невідомих причин не вповні закріпилось, і ця невиразна ситуація перейшла до української мови. Переважно найвищий рівень вшанування (що стосується тільки Бога) передаємо терміном поклоніння (коли висловлюється об'єкт пошани, напр., «Богові єдиному треба поклонятись»), або богопоклоніння. Звідси термін ідолопоклонство як віддавання ідолові Божої шани1. Так само нижчий рівень (що стосується Богородиці й святих) віддавна найчастіше позначається терміном почитання. Останнім часом спостерігається тенденція до відмови від цього терміна (ймовірно, через те, що він вживається в російській мові) і заміняти його словами вшанування, пошанування чи шанування. Оскільки ці слова мають для пересічного читача передусім загальне, світське (нелітургійне) значення, вони можуть набути специфічної богословсько-літургійної семантики тільки в ширшому контексті: літургійне вшанування чи вшанування на престолах і т. п. Очевидно, що така термінологічна розв'язка не тільки невигідна, але мовби аматорська, і деколи суттєво ускладнює можливість точно висловлювати богословські реалії: якщо говоримо про вшанування пам'яті дорогих нам чи визначних, але не канонізованих осіб, нема як термінологічно висловити той новий рівень пошани, який їм віддаємо у випадку їхньої канонізації. У такій ситуації рекомендуємо передусім дотримуватися вжитку звичних термінів (бого)поклоніння (стосовно Бога) і почитання (стосовно інших), оскільки вони найкраще передають ці поняття і дають зрозуміти їхнє значення. Якщо зберігається це розрізнення і воно надає тон і точність викладові, можна при потребі вжити і вшанування як синонім почитання. Існують також терміни богопочитання та боговшанування, які, очевидно, стосуються лише Бога, хоч у загальнішому значенні, ніж богопоклоніння. Наприклад: «моральне життя християнина є духовним боговшануванням». В англійській мові це поняття позначається словом worship. 1 Винятково говоримо про поклоніння Чесному Хресту.

Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів) 

ПОМИЛКИ ТА НОРМИ →← ПЕРЕСУЩЕСТВЛЕННЯ

T: 0.135667864 M: 3 D: 3