І А Б В Г З К Л Н О П Р С Т Х Ч 
ПОМИЛКИ ТА НОРМИ
Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на означення місця; неправильно використовувати його на означення приблизної кількости (СТ, 32). Однак О. Пономарів вважає таке твердження „суб’єктивною думкою авторів” (КС, 39). 2. Паронімічна пара вид 1 - „окрема галузь чогось, різновид у ряді предметів”, „граматична категорія, що характеризує дію”; вид 2 - „обличчя”, „краєвид” і вигляд - „сукупність зовнішніх ознак, зовнішній вираз” (СУМ I, 373; СП, 30) зі сказаного витікає // з цього випливає (виходить) // Витікає вжив. переважно у прямих значеннях - „литися звідкись, брати початок десь” (про річку, джерело тощо). Випливати, крім прямих значень, ужив. переносно - „бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього” (УС, 51) вияснити особливості розвитку // з'ясувати особливості розвитку // З'ясовувати - крім іншого, вжив. у значеннях „досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; дізнаватися про щось”. Виясняти в цих значеннях вжив. рідше (УС, 122-123) це відноситься до всіх // це стосується всіх // В українській мові відноситися має значення „перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь” (СТ, 279) до них відносяться такі фактори // до них належать такі фактори (чинники) // Див. вище, а також КС, 128 особливе відношення // особливе ставлення // Ставлення. Ужив. у знач. „характер поводження з ким-, чим-небудь”. Відношення. 1. „взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами”, 2. „діловий лист” (СТ, 48) до відання єпископа // до повноважень (компетенції) єпископа // Українське слово відання у значенні „знання, обізнаність” вжив. рідко (СУМ, I, 552), інше значення цього ж слова „завідування, керування” кваліфікується як книжне (Там само) вдалося вірно виділити деякі питання // вдалося правильно виокремити деякі питання // Прислівник вірно стосується моральних категорій: вірно любити, вірно служити. Значення „правильно” є розмовним і рідковживаним (СУМ, I, 681). Новіші довідники з культури мови чітко зауважують: „Неправомірним є вживання слова вірний у знач. „правильний” (СД, 71; СТ, 59) християнська етика, а вірніше, морально-етичні норми // християнська етика, а точніше, морально-етичні норми // Рос. вернее перекладається укр. вірніше у знач. „щиріше” (РУС, 27) високомірність як недолік // зарозумілість (гордовитість, пиха) як недолік (хиба, вада) // Високомірність - калька з рос. высокомерность. В укр. лексиконі таке слово не зафіксоване Син Божий включився в історію кожного суспільства // Син Божий увійшов в історію кожного суспільства (взяв участь в історії) // Укр. дієслівна форма включитися має вузьку сферу використання (Див. СУМ, I, 698), проте активізувалася у вжитку під впливом рос. включиться влада не може ні включити їх у себе, ні підкорити їх собі // влада не може ні залучити їх до себе (увібрати в себе) // Див. вище це стосується власне земного народу // це стосується саме земного народу // Надуживання часткою власне „саме” для виділення ролі кого-, чого-небудь (Див. СУМ, I, 702) головно для Церкви // передусім (насамперед) для Церкви // Надуживання прислівником головно (наслідок польських впливів) у знач. „головним чином” (СУМ, II, 112-113) розміщені за границею // розміщені за кордоном // Використання сполучення за границю у значенні „за межі своєї держави” характерне для розмовного стилю (СУМ, II, 157) провести чітку границю // провести чітку межу або чітко розмежувати // Значення „лінія, що розділяє які-небудь території” у слові границя є розмовним (СУМ, II, 157) губиться логіка викладу // втрачається логіка викладу // Слово губити реалізує своє значення стосовно конкретних речей та предметів (СУМ, II, 187), що ж до якостей, особливостей, станів, то рекомендовано використовувати слово втрачати (СУМ, ХI, 520) а дальше починається бароко // а далі починається бароко // Значення „після цього (того); потім” має в укр. мові прислівник далі (СУМ, II, 209). Отже, присл. далі - „продовжуючи почате”, а прикметник сер. роду дальше використ. у конструкціях типу дальше просування вперед (СТ, 77) дача правдивих свідчень // давання правдивих свідчень // Укр. дієслову давати відповідає іменник давання; форма дача у тому ж значенні - калька з рос. дача (від давать) (А.-Д., 95-97) забезпечення безпеки // гарантування безпеки // Для чіткости висловлювання та уникнення тавтології рекомендовано синонім гарантування (СУМ, II, 29) завідомо не підлягає осмисленню // наперед не підлягає осмисленню // Прислівник завідомо у значенні „наперед” вжив. рідко (СУМ, II, 50) він задає два питання // він ставить два запитання // Ставити запитання у знач. „запитувати кого-небудь про щось” фіксують укр. словники (НТСУМ, IV, 367) поважна задача // поважне (важливе) завдання // Паронімічна пара: завдання - „наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити”, і задача - „питання (переважно математ. характеру), яке розв'язується шляхом обчислень” (УС, 107) теологи займаються миропомазанням // теологи розглядають (вивчають) миропомазання // СУМ (III, 134) фіксує слово займатися у значенні „вивчати що-небудь”. Однак сучасні стилісти рекомендують вжив. слово займатися, коли йдеться про захоплення, зацікавлення (КС, 54) ця традиція заникла // ця традиція занепала // Слово заникнути є діялектним, до того ж має знач. „заходити, навідуватися куди-небудь на короткий час” (СУМ, III, 231) засновує на вірі // базує (ґрунтує) на вірі // засновує партію, організацію конкурентно-здібні технології // конкурентно-спроможні технології // Паронімічна пара: здібний - „який має природні здібності; обдарований” і здатний - „який має можливість, силу, певні дані щось зробити; спроможний” (СТ, 117; СД, 135) зловживання, спричинені законом // надуживання, спричинені законом // Сучасні довідники з культури мовлення подають тільки надуживання (чи надужиття) у знач. „надмірне використання”, „використання на шкоду” (СТ, 183; СД, 206) значимість дохристиянських традицій // значущість дохристиянських традицій // Згідно із сучасним правописом, нормативними є обидва слова (ОСУМ, 315). Однак РУС (с. 67) пропонує перекладати рос. значимость словом значущість зноска в кінці статті // виноска, посилання, покликання наприкінці статті // Кальку з рос. сноска РУС (с. 153) пропонує перекладати словами виноска, посилання ключові моменти // стрижневі моменти // Калька з рос. ключевой - „основний, базовий”. В укр. словниках слово ключовий у такому значенні не фіксується кризисний період // кризовий період // СУМ (IV, 344) фіксує обидві форми, проте сучасна ортографія рекомендує тільки кризовий (ОСУМ, 377) малочисельні пам'ятки // нечисленні пам'ятки // Російській антонімічній парі многочисленный - малочисленный відповідають в укр. мові пароніми численний - нечисленний (КС, 36) наглядно характеризує // наочно переконує // Рос. наглядно перекладається укр. наочно (РУС, 94). Прислівника наглядно укр. лексикографи не фіксують і, накінець, під час // і, нарешті (врешті-решт), під час // Перевага надається низці укр. відповідників нарешті, врешті-решт, зрештою (РУС, 95) наступало зближення // наставало (починалося) зближення // Наступати - „ставати ногою на кого-, що-небудь”; „з боєм рухатися вперед, переслідуючи противника” (СУМ, V, 206-207) і наставати - „надходити, наближатися, розпочинатися” (СУМ, V, 196-197) має наступні повноваження // має такі повноваження // В укр. мові слово наступний реалізує значення „який наступає, розташовується або з'являється слідом за ким- або чим-небудь; найближчий після когось, чогось” (СУМ, V, 207) великий об'єм роботи // великий обсяг роботи // Об'єм - „величина чогось у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях (куба, мозку, серця тощо)”. Обсяг - „взагалі розмір, величина, кількість, значення, важливість чогось (бюджету, знань, роботи тощо)” (УС, 186) обробка інформації // опрацювання інформації // Слід розрізняти словотвірні варіянти: обробка - „надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення чогось”; опрацювання - „глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чимось” (УС, 188) переклад з польської Андрія Гнипа // переклав з польської Андрій Гнип // Краще подавати ім'я та прізвище в Н. в. - тоді зникають труднощі у відтворенні початкової форми прізвища піднято проблему // порушено проблему // В укр. мовленні значення „починати розмову про що-небудь, маючи на меті привернути до цього увагу громадськості; побіжно, принагідно згадувати про щось” реалізує слово порушувати (НТСУМ, III, 598) познайомитися з вченням // ознайомитися з ученням // Пароніми: познайомитися - „завести, почати знайомство з кимсь” і ознайомитися - „дістати відомості про когось, щось, набути знань у чомусь” (УС, 209; СД, 232; СТ, 210) помимо людської оцінки // попри людську оцінку // Українські словники слова помимо взагалі не фіксують попередження патології // запобігання патології // Рос. слово предупреждение має три українські відповідники - попередження, застереження і запобігання (РУС, 137). У знач. „уникнення, відвернення чогось небажаного” рекомендовано використ. останній (СД, 129) поруч з армією // поряд з армією // Збігаються у значенні „по сусідству, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь”; однак тільки поруч вжив. із знач. „біля кого-небудь” (СТ, 241) поступаємо правильно // чинимо правильно // Слово поступати має розмовний характер, уживати його в літературній мові не рекомендовано (СТ, 65) поступила інформація // надійшла інформація // Див. вище потрібно це зробити // слід (треба) це зробити // Потрібно : 1 кг борошна, 300 г цукру і т. д. (СУМ, VII, 425) привело до нарікань // призвело до нарікань // Слова приводити і призводити - різні за значенням, але в одному збігаються, а саме: коли називають причину чого-небудь. Мовна практика засвідчує використання дієслова призводити переважно у значенні „спричинити небажаний, негативний наслідок” (КС, 80; СД, 262) приводити приклад // наводити приклад // Калька з рос. звороту приводить пример. Слово приводити в укр. мовленні реалізує лише такі значення: „допомагати або примушувати йти за собою”, „спонукати, примушувати прибути куди-небудь” і „доводити до якогось стану” (СД, 262) притримуватися думки // дотримуватися думки (мати думку) // Калька з рос. придерживаться мнения. У такому українському контексті це слово не вживається проводити політику // здійснювати політику // Див. НТСУМ, III, 772-773 проявляє відданість // виявляє відданість // Проявляти використовують зазвичай у фотосправі в рамках різних історичних ситуацій // у межах різних історичних ситуацій // за правописом 1928 р. - рамці рівно ж, як // так само, як // Полонізм одна з складових процесу // один із складників процесу // Калька з рос. составная (часть) середній вік складає 40-45 років // середній вік становить 40-45 років // Калька з рос. звороту средний возраст составляет а скоріше турбується про сакралізацію мирян // а радше турбується про сакралізацію мирян // Росіянізм закон, якому треба слідувати // закон, якого слід дотримуватися // Див. РУС, 245 зі сказаного слідує, що // з цього випливає (виходить), що // Див. РУС, 245 смутний довоєнний час // непевний довоєнний час // Калька з рос. смутный „неясний, невиразний, непевний” (РУС, 153). Укр. смутний мотивується словом смуток (СУМ, ІХ, 420) співпадання обставин // збіг обставин // Укр. лексикографія не фіксує слова співпадання або співставлення співставлення фактів // зіставлення (порівняння) фактів // Так само стержень еволюції // стрижень еволюції // Сплутування слів-паронімів стержень „предмет подовженої, циліндричної форми, а також деталь цієї форми, яка є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь” (СУМ, IХ, 689) і стрижень, яке, крім вказаного, має також переносне значення „основна, головна частина, основа чого-небудь” (Там само, 769) у протилежну сторону // у протилежний бік // Укр. стилісти рекомендують не надуживати словом сторона. Ненормативними є сполучення по ліву сторону, з обох сторін тощо (СД, 304) сторонник вчення // прибічник учення // Слова сторонник укр. лексикографія не фіксує строк виконання // термін виконання // Сучасні довідники рекомендують активізувати в цьому значенні слово термін (див., напр., СД, 313) не прийшов, так як захворів // не прийшов, тому що (бо, оскільки) захворів // Укр. лексикографія сполучника так як не фіксує тільки що // щойно // Стилісти рекомендують укр. частку щойно (РУС, 257) тратила власне коріння // втрачала власне коріння // Слово тратити у значенн „втрачати кого-, що-небудь, позбуватися когось або чогось” (СУМ, Х, 238) вживалося переважно в художньому мовленні ХIХ ст. учбові каплиці, учбовий заклад, вуз // навчальні каплиці, навчальний заклад // За найновішими довідниками, „існування в укр. мові слова учбовий викликає багато сумнівів, оскільки відсутнє слово учба, від якого воно могло б бути утворене. Це спотворене запозичення з російської мови. Замість нього треба вживати навчальний” (КС, 60) на фоні подій // на тлі подій // „Наша мова підпорядковує запозичення своїм фонетичним та граматичним законам, часто виробляє до них синоніми з власного лексичного матеріялу: фон - тло” (КС, 125-126). Див. також: РУС, 250 їх ціллю було // їхньою метою було // Слова мета і ціль збігаються у знач. „те, чого хтось прагне, чого хоче досягти”, але ціль ужив. рідко (СД, 189) комісія в складі 5 чоловік // комісія в складі 5 осіб // В укр. діловому мовленні використовується саме такий канцеляризм у протестантів конфірмація - це швидше нагадування зобов'язань // у протестантів конфірмація - це радше (передусім) нагадування про зобов’язання // швидше - рух, метушня щоби // щоб, аби // укр. лексикографія фіксує сполучник щоби як розмовний чисельні наукові статті // численні наукові статті // Пароніми: чисельний - „який стос. числа, виражається числовим виразом; кількісний”, численний - „який складається з великої кількості кого-, чого-небудь; наявний у великій кількості” (СП, 203; СД, 353-354) тодішня уява людей про історію світу // тодішнє уявлення про історію світу // Паронімічна пара уява (здатність образно відтворювати кого-, що-небудь у думках, свідомості) - уявлення (розуміння, знання чого-небудь) - СУМ, Х, 545) Ісус Христос ставився до громадськості, як до своєї найближчої родини // Ісус Христос ставився до громади, як до своєї найближчої родини // Громадськість - передова частина, передові кола суспільства (СУМ, II, 175); громада - група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. (СУМ, II, 173) Ісус умів нав'язувати відповідні контакти з усіма // Ісус умів налагоджувати відповідні контакти з усіма // Слово нав'язувати у такому значенні є штампом з російської; в укр. мові воно має іншу значеннєву базу (див. СУМ, V, 45) Але у своїх висловлюваннях на цю тему Несторій був невиваженим у мові // Однак висловлювання Несторія на цю тему були невиваженими // а) Слово своїх при вказівці на ім'я автора є зайвим; б) висловлювання - це і є мова; в) речення загалом потребує спрощення Констатуючи все це, можна сказати // Підсумовуючи все це, можна сказати // Тавтологія При житті кесаря його „Вірую” було святе і недоторкане // За життя кесаря його „Вірую” було святе й недоторканне // Недоторканий - „якого ніхто не торкався, не чіпав”. Недоторканний - „який охороняється законом”, „якого не можна псувати, знищувати через його значимість” (СУМ, V, 301) суперечки торкалися головно щодо зіслання // суперечки стосувалися переважно (здебільшого) зіслання // Зайве нанизування слів має означати в певному значенні // має означати певною мірою // Тавтологія Це вчення повинно не тільки безпосередніше визначати функції посередника // Це вчення має не тільки чіткіше визначати функції посередника // Тавтологія

Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів)  2018

← ПОКЛОНІННЯ - ПОЧИТАННЯ - ВШАНУВАННЯПОРАДНИК →

T: 0.065876809 M: 6 D: 0