ХРЕЩЕННЯ

(а не хрищення) Терміну хрещення відповідає гр. βάπτισμα, лат. baptismus, рос. крещение, пол. chrzest. Слово перекладається як обмивання, обмиття, баня, купіль (див. Лексикон словенороський Памви Беринди. Київ, 1961). Купіль, занурення, обмивання пов'язане з відомою в історії релігії символікою води як знаку очищення і життя. Але в християнстві вода символізує і смерть та погребення Христа: «Бо ми погреблися з ним через хрещення (купіль) у смерть» (Рим. 6:4); «Як дійдемо до подібности в його смерть? Через те, що будемо погребані через хрещення (тобто купіль)» (св. Василій Великий). Патріярх Йосиф Сліпий дає таке визначення таїнства хрещення: «Хрещення як тайна є видимий зовнішній знак, постійно установлений Христом, що відроджує людину до надприродного життя через освячуючу благодать. Ця тайна тісно в'яжеться і є символом смерти і воскресіння Христа за його власним словам: «Чи можете пити чашу, котру я п'ю, і хрещенням, котрим я хрещуся, хреститися?» (Мр. 10:38)»1. Святі Отці в поясненнях таїнства хрещення згадують передовсім смерть Христову: «Єсть хрещення у мучеництві і крові, що ним сам Христос був також хрещений» (св. Григорій Назіянський). «Вас (катехуменів) проваджено до святої керниці Божого хрещення, так як принесено Христа з хреста до недалеко положеного гробу. І кожного зокрема запитувано, чи він вірить в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Кожний складав спасительне визнання і тричі поринав і виринав з води. Тим-то ви унагляднювали тридневне перебування Христа в гробі... І в тій самій хвилі ви вмерли і народилися» (св. Кирило Єрусалимський). Щоб народилася нова людина, стара мусить умерти. Щоб із Христом воскреснути, треба з ним перейти через хрест, через хресну смерть. І таїнство хрещення має в собі цей перехід, цю смерть старої людини і народження нової. Св. Кирило і Методій свідомо вибрали саме слово крьщеніє для перекладу гр. βάπτισμα, - слово, однокореневе з крьстъ. Українська народна етимологія не припускає інакшого походження слова хрещення, як тільки від хрест. Про це свідчать фразеологізми у хрест увести, у хрест увійти - охрестити, бути охрещеним (див. Грінченко). Заслуговує на увагу також традиція зображення останнього пророка, предтечі Христового, Йоана Хрестителя з хрестом-жезлом у руці. Та й усі старозавітні прообрази хрещення - перехід через Червоне море, вода зі скелі, вогняний стовп, корабель Ноя та ін. - спрямовані саме до Хресної Жертви Спасителя, до Його погребення і світлого Воскресіння - Пасхи. Щодо кореневого и як наслідку розвитку рь, ль на українському ґрунті, то в сучасній літературній мові не спостерігаємо чіткого збереження двох форм кореня - з е та и, відповідно до позиції. Так, форма блеск стала, м'яко кажучи, застарілою, зате маємо: блиск, блискучий, блискавка, блищати... У ряді однокореневих слів: перехрестя, перехресний, хрестовина, хрещатий, Хрещатик, хрестовидний, схреститися та ін. - незалежно від позиції зберігається кореневе е. Можна зазначити, що кр з'явилося в старо-гор.-нім. (krist), правдоподібно, з лат. crux (звідки і поль. krzyż). Народна етимологія повернула в укр. мові хр у словах хрест, хрещення, можливо, під впливом польської - пор. chrzest - хрещення. Також спостерігається ствердіння р у словах Христос, хрест, хрещення: Хрїстосъ - Христос, крьстъ - хрест, пор. поль. Chrystus, krzyż. Отже, українським терміном на означення назви першого із семи святих таїнств має бути термін хрещення, який найповніше розкриває богословський зміст і суть цього таїнства. Відповідно: хрестити, хреститель, хресні батьки, хрестини, хрест, похресник, хрещеник і под2. 1 Про св. Тайни // Твори Кир Йосифа, Верховного Архиєпископа і Кардинала. Рим 1975, т. 4, с. 111. 2 Див. Схм. Венедикта (Щурат-Глуха). Хрещення чи хрищення? // Єдиними Устами 2 (1998) 28-33.

Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів) 

ЧИСТОТА ЦНОТЛИВІСТЬ →← ТРИЄДИНИЙ ТРОЇЧНИЙ ТРИНІТАРНИЙ ТРОЇЦЬКИЙ

T: 0.11267468 M: 3 D: 3