Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів)

ТАЙНА ВЕЧЕРЯ

(а не Таємна вечеря, Таємнича вечеря, Остання вечеря) Традиційний термін Тайна вечеря свідчить про відношення цієї вечері до основних таїнств життя Христового (таїнство воплочення; пасхальне таїнство) і до центрального таїнства, яке здійснюється в літургійному житті Церкви - Євхаристії. Хоч переважно це відношення передається словами таїнственний або сакраментальний, вживання слова сакраментальний у цьому випадку надто звужує це поняття, а слово таїнственний не вживається у цьому словосполученні і тому передає надто загальне значення. Таємна вечеря - цілком невідповідна назва, бо скеровує думку на щось секретне, а таємнича, хоч у теорії може мати значення «сповнена таємничости», у світлі традиції української мови також нав'язує небажаний відтінок «засекречености»1. Остання вечеря - звичайна назва в багатьох західних мовах, яка, на жаль, пориває увесь зв'язок з ширшим поняттям таїнства. Отже, традиційний термін у східному богослов'ї Тайна вечеря найкраще передає всі аспекти богословського значення цієї дійсности. 1 Див.: о. П. Ґаладза. Таїнство, тайна, сакрамент // Єдиними устами 2 (1998), с. 34.
Ещё